Міжнародні правила запобігання зіткненням суден у морі ЧАСТИНА E

Будь-яке судно (або тип суден), кіль якого закладено або яке знаходиться на відповідній стадії будівництва до набуття чинності цими Правилами, за умови, що воно відповідає вимогам Міжнародних правил для попередження сутичок суден у морі, 1960 р., може бути звільнено від виконання цих правил щодо:

• a. встановлення вогнів з дальністю видимості, передбаченої Правилом 22, на строк до чотирьох років після дати набрання чинності цими Правилами;
• b. встановлення вогнів з кольоровими характеристиками, передбаченими пунктом 7 Додатка I до цих Правил, — на строк до чотирьох років після дати набрання чинності цими Правилами;
• с. перестановки вогнів у зв’язку з переходом від стандартної англійської системи одиниць до метричної та округленням вимірюваних величин на всю годину;
• d.
  • i. перестановки топових вогнів на суднах завдовжки менше 150 метрів відповідно до приписів пункту 3 (a) Додатка I до цих Правил — на всю годину;
  • ii. перестановки топових вогнів на суднах завдовжки 150 метрів або більше відповідно до приписів пункту 3 a) Додатка I до цих Правил – на строк до 9 років після дати набрання цим Правил
    в силу;
• e. перестановки топових вогнів відповідно до приписів пункту 2 (b) Додатка I до цих Правил – на строк до 9 років після дати набрання чинності цими Правилами;
• f. перестановки бортових вогнів відповідно до приписів пунктів 2(g) та 3(b) Додатка I до цих Правил на строк до 9 років після дати набрання чинності цими Правилами;
• g. вимог до звукосигнальних пристроїв, передбачених Додатком III до цих Правил – на строк до 9 років після дати набрання чинності цими Правилами;
• h. перестановки кругових вогнів відповідно до приписів пункту 9(b)

1. ВИЗНАЧЕННЯ
Термін «висота над корпусом» означає висоту над верхньою безперервною палубою.
Ця висота має вимірюватися від точки, розташованої на вертикалі під місцем встановлення вогню.

2. ВЕРТИКАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ВОГНІВ І ВІДСТАНИ МІЖ НИМИ
a. На судні з механічним двигуном довжиною 20 м або більше топові вогні повинні бути розташовані таким чином:

• i. передній топовий вогонь, або якщо є тільки один топовий вогонь, то цей вогонь – на висоті не менше 6 м над корпусом, а якщо ширина судна перевищує 6 м, то на висоті над корпусом не менше цієї ширини, проте немає необхідності, щоб цей вогонь знаходився на висоті понад 12 м над корпусом;
• ii. якщо судно несе два топових вогні, то задній з них повинен бути щонайменше на 4.5 м вище вертикальної лінії, ніж передній вогонь.

b. Вертикальна відстань між топовими вогнями суден з механічним двигуном повинна бути такою, щоб за всіх нормальних умов диферента задній вогонь був видно вище переднього і окремо від нього на відстані 1000 м від форштевня, якщо дивитися від рівня моря.
c. Топовий вогонь судна з механічним двигуном довжиною 12 м і більше, але менше 20 м повинен бути розташований на висоті не менше 2.5 м над планширом.
d. Судно з механічним двигуном довжиною менше 12 м може нести верхній вогонь на висоті не менше 2.5 м над планширом. Однак якщо воно несе топовий вогонь додатково до бортових і кормових або несе круговий вогонь, передбачений Правилом 23(c)(i) додатково до бортових вогнів, такий топовий або круговий вогонь повинен бути розташований щонайменше на 1 м вище бортових вогнів.
e. Один з двох або трьох топових вогнів, передбачених для судна з механічним двигуном, коли воно буксирує або штовхає інше судно, повинен бути розташований у тому ж місці, що передній або задній топовий вогонь; якщо він встановлений на задній щоглі, то нижній із задніх топових вогнів повинен бути щонайменше на 4.5 м вище по вертикалі, ніж передній топовий вогонь.
f.

• i. Топовий вогонь або вогні, передбачені Правилом 23(а), повинні бути розташовані таким чином, що вони були чітко видно над усіма іншими вогнями та конструкціями, за винятком випадків,
  описаних у підпункті (ii);
• ii. коли кругові вогні, передбачені Правилами 27b)(i) або 28, практично неможливо виставити нижче топових вогнів, вони можуть бути виставлені над заднім топовим вогнем (вогнями) або на висоті між переднім
  топовим вогнем (вогнями) та заднім топовим вогнем (вогнями); в останньому випадку має забезпечуватись виконання вимог пункту 3(с) цього Додатка.

g. Бортові вогні судна з механічним двигуном повинні бути розташовані на висоті над корпусом не більше ніж три чверті висоти переднього топового вогню. Вони не повинні розташовуватись настільки низько, щоб їх видимості заважали
палубні вогні.
h. Бортові вогні, якщо вони в комбінованому ліхтарі і коли їх несе судно з механічним двигуном довжиною менше 20 м, повинні бути розташовані не менше ніж на 1 м нижче топового вогню.
i. У тих випадках, коли Правила наказують, щоб судно несло два або три вогні по вертикальній лінії, відстані між вогнями мають бути такими:

• i. на судні довжиною 20 м і більше відстань між такими вогнями повинна бути не менше 2 м, і нижній з них повинен бути розташований на висоті не менше 4 м над корпусом; ця остання вимога не поширюється на кормовий вогонь, коли судно несе кормовий та буксирувальний вогні одночасно;
• ii. на судні завдовжки менше 20 м відстань між такими вогнями повинна бути не менше 1 м, і нижня з них повинна бути на висоті не менше 2 м над планширом; ця остання вимога не поширюється на випадок, коли судно несе кормове та буксирувальне вогні одночасно;
• iii. якщо судно несе три вогні, вони повинні розташовуватися на рівних відстанях один від одного.

j. Нижній з двох кругових вогнів, запропонованих для судна, зайнятого ловом риби, повинен бути розташований над бортовими вогнями на висоті, не меншій за подвійну відстань по вертикалі між цими круговими вогнями.
k. Коли судно виставляє два якірні вогні, то носовий якірний вогонь, передбачений Правилом 30(a)(i), повинен бути вищим за кормовий не менше ніж на 4.5 м. На судні довжиною 50 м або більше носовий якірний вогонь повинен бути розташований на висоті не менше 6 м над корпусом.

3. ГОРИЗОНТАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ВОГНІВ І ВІДСТАНИ МІЖ НИМИ
a. Якщо для судна з механічним двигуном приписані два топові вогні, то горизонтальна відстань між ними повинна бути не менше половини довжини судна, проте немає необхідності, щоб воно перевищувало 100 м. Передній вогонь повинен бути розташований від форштевня на відстані, що не перевищує чверті довжини судна.
b. На судні з механічним двигуном довжиною 20 м або більше бортові вогні не повинні розташовуватись перед переднім топовим вогнем. Вони мають бути розташовані на бортах або поблизу бортів судна.
c. Коли вогні, передбачені Правилом 27(b)(i) або 28, розташовуються на висоті між переднім топовим вогнем (вогнями) та заднім топовим вогнем (вогнями), ці кругові вогні мають бути винесені на відстань не менше ніж 2 м від діаметральної площини судна.

4. РОЗМІЩЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ВКАЗІВНИХ ВОГНІВ І ЗНАКІВ НА РИБОЛОВНИХ СУДАХ І СУДАХ, ЗАНЯТІХ ДНОПОГЛУБНИМИ АБО ПІДВОДНИМИ РОБОТАМИ
a. Вогонь, запропонований Правилом 26(с)(ii) для вказівки напряму виметаних снастей із судна, зайнятого ловом риби, повинен бути розташований на відстані не менше 2 м і не більше 6 м по горизонталі від двох червоного та білого кругових
вогнів, передбачених Правилом 26(с)(i), і при цьому вказаний вогонь повинен бути розташований не вище білого і не нижче бортових вогнів.
b. Вогні та знаки судна, зайнятого днопоглиблювальними або підводними роботами, передбачені Правилом 27(d)(i) та (ii), для зазначення сторони, на якій існує перешкода, та (або) сторони, з якою може безпечно пройти інше судно, повинні бути розташовані на максимально можливому видаленні по горизонталі, але в жодному разі не перебувати на відстані менше 2 м від вогнів та знаків, передбачених Правилом 27(b)(i) та (ii). Верхній з цих вогнів або знаків у жодному разі не повинен бути розташований вище за нижній з трьох вогнів або знаків, передбачених Правилом 27(b)(i) та (ii).

5. ЩИТИ ДЛЯ БОРТОВИХ ВОГНІВ
Бортові вогні на суднах довжиною 20 м або більше повинні бути обладнані з боку, зверненого до діаметральної площини судна, щитами, забарвленими у чорний матовий колір, та повинні задовольняти вимоги п.9 цього Додатка.
На суднах довжиною менше 20 м бортові вогні повинні бути обладнані з боку, зверненого до діаметральної площини судна, щитами, забарвленими в чорний матовий колір, коли це необхідно для задоволення вимог п.9 цього Додатка.
Якщо використовується комбінований ліхтар з однією вертикальною ниткою розжарення і дуже
вузькою перегородкою між зеленою та червоною секціями ліхтаря, встановлення зовнішніх щитів
не вимагається.

6. ЗНАКИ
a. Знаки мають бути чорного кольору та наступних розмірів:

• i. куля повинна мати діаметр не менше 0.6 м;
• ii. конус повинен мати діаметр не менше 0.6 м і висоту, що дорівнює його подвійному діаметру;
• iii. циліндр повинен мати діаметр не менше 0.6 м і висоту, що дорівнює його подвійному діаметру;
• iv. ромб повинен складатися з двох конусів із загальною основою. Розміри конуса мають відповідати вимогам підпункту(ii).

b. Вертикальна відстань між знаками має бути щонайменше 1.5 м-коду.
c. На судні довжиною менше 20 м можуть використовуватися знаки менших розмірів стосовно розмірів судна, і відстань між знаками може бути зменшена відповідно.

7. КОЛІРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВОГНІВ
Колірні характеристики всіх вогнів, передбачених цими Правилами, повинні відповідати нижченаведеним стандартам, які знаходяться в межах областей діаграми, встановлених для кожного кольору Міжнародною світлотехнічною комісією (МСК). Межі області кожного кольору визначаються такими координатами:

• i. білий
  х 0.525 0.525 0.452 0.310 0.310 0.443 у 0.382 0.440 0.440 0.348 0.283 0.382
• ii. зелений
  х 0.028 0.009 0.300 0.203 у 0.385 0.723 0.511 0.356
• iii. червоний
  х 0.680 0.660 0.735 0.721 у 0.320 0.320 0.265 0.259
• iv. жовтий
  х 0.612 0.618 0.575 0.575 у 0.382 0.382 0.425 0.406

8. СИЛА СВІТЛА ВОГНІВ
a. Мінімальна сила світла вогнів повинна розраховуватися за такою формулою:
I=3.43*10^6*T*D^2*K^(-D)
де I – сила світла в експлуатаційних умовах у канделах;
Т – світловий поріг 2 * 10 ^ (-7) люксу;
D – дальність видимості вогню (дальність освітлення) у морських милях;
К – коефіцієнт пропускання атмосфери.
Значення коефіцієнта До для вказаних вогнів має бути 0,8, що відповідає метеорологічної видимості, що дорівнює приблизно 13 морським милям.
b. Деякі значення сили світла, обчислені за зазначеною формулою, наведено в наступній таблиці.
Дальність видимості вогню (дальність освітлення) у морських милях
Сила світла вогню у канделах при К=0.8
1
2
3
4
5
6
0.9
4.3
12
27
52
94
Примітка: Максимальну силу світла вогнів слід обмежувати, щоб уникнути надмірної сліпучої дії. Це не повинно досягатися використанням пристроїв для регулювання сили світла.

9. ГОРИЗОНТАЛЬНІ СЕКТОРИ
a.

• i. Встановлені на судні бортові вогні повинні забезпечувати в напрямку носа мінімальну необхідну силу світла. Ця сила повинна зменшуватись так, щоб у межах від 1 до 3 градусів за межами встановлених секторів світло практично зникало.
• ii. Мінімальна необхідна сила світла кормових, топових і бортових вогнів повинна забезпечуватися за дугою горизонту в межах, передбачених Правилом 21 секторів, не доходячи 5 градусів до межі сектора у напрямку 22.5 градусів за траверзом. Далі сила світла може зменшуватися до 50% межі сектора; потім вона повинна поступово зменшуватися для того, щоб у межах 5 градусів за межами запропонованих секторів світло практично зникало.

b. Кругові вогні повинні бути розташовані таким чином, щоб їх не затемнювали щогли, стінки або конструкції в межах кутових секторів понад 6 градусів. Ця вимога не поширюється на якірні вогні, передбачені Правилом 30, які не потрібно виставляти на надмірній висоті над корпусом.

10. ВЕРТИКАЛЬНІ СЕКТОРИ
a. Встановлені електричні вогні, за винятком вогнів на вітрильних суднах на ходу, повинні забезпечувати у вертикальних секторах:

• i. щонайменше необхідну мінімальну силу світла в межах від 5 вище та до 5 градусів нижче горизонтальної площини;
• ii. щонайменше 60% необхідної мінімальної сили світла в межах від 7.5 вище та до 7.5 градусів нижче горизонтальної площини.

b. Електричні вогні, встановлені на вітрильних суднах на ходу, повинні забезпечуватись у вертикальних секторах:
щонайменше необхідну мінімальну силу світла в межах від 5 вище та до 5 градусів нижче горизонтальної площини;
щонайменше 50% необхідної мінімальної сили світла в межах від 25 вище та до 25 градусів нижче горизонтальної площини.
Для неелектричних вогнів ці вимоги повинні виконуватися настільки, наскільки це можливо.

11. СИЛА СВІТЛА НЕ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВОГНІВ
Мінімальна сила світла неелектричних вогнів повинна, наскільки це можливо, відповідати значенням сили світла, зазначеним у таблиці п.8 цього Додатка.

12. ВОГОНЬ МАНЄВРОУКАЗАННЯ
Незалежно від положень п.2(f) цього Додатка вогонь маневровказівки, передбачений Правилом 34(b), повинен бути розташований у цій самій поздовжньовертикальній площині, що і топовий вогонь або вогні, і, наскільки це практично можливо, на висоті не менше 2 м по вертикалі вище переднього топового вогню. При цьому вогонь маневровказівки повинен бути розташований по вертикалі не менше ніж на 2 м вище або нижче від заднього топового вогню. На судні, яке має лише один топовий вогонь, вогонь маневровказівки, якщо він є, повинен бути встановлений на найбільш видному місці на відстані не менше 2 м по вертикалі від топового вогню.

13. СХВАЛЕННЯ
Конструкція вогнів та знаків, а також встановлення вогнів на судні мають відповідати вимогам відповідного компетентного органу тієї держави, під прапором якої судно має право плавання.

1. ЗАГАЛЬНА ВКАЗІВКА
Вогні, зазначені в цьому Додатку, якщо вони виставляються згідно з Правилом 26(d), повинні бути розташовані на найбільш видному місці на відстані не менше 0.9 м у бік від вогнів, передбачених Правилом 26b)(i) та (c)(i) ), і нижче цих вогнів. Ці вогні повинні бути круговими та видимими на відстань не менше 1 милі, але на меншу відстань, ніж вогні, передбачені цими Правилами для суден, зайнятих ловом риби.

2. СИГНАЛИ ДЛЯ СУДІВ, ЗАНЯТИХ ТРАЛЕННЯМ.
a. Судна, зайняті траленням, незалежно від того, використовують вони донні або пелагічні снасті, можуть виставляти:

• i. коли вони викидають снасті — білий вогонь над червоним, розташовані по вертикальній лінії;
• ii. коли вони вибирають снасті – білий вогонь над червоним, розташовані по вертикальній лінії;
• iii. коли снасть зачепилася за перешкоду — два червоні вогні, розташовані по вертикальній лінії.

b. Кожне судно, зайняте парним траленням, може показувати:

• i. вночі — промінь прожектора, що прямує вперед і у бік іншого судна цієї пари;
• ii. коли судна вимітають або вибирають снасті або коли їх снасті зачепилися за перешкоду, – вогні, передбачені п.2(а) цього Додатка.

3. СИГНАЛИ ДЛЯ СУДІВ, ЩО ВИРОБЛЯЮТЬ ЛОВ РИБИ ГАМАНЕЧНИМИ НЕВОДАМИ
Судна, що виробляють лов риби гаманцевими неводами, можуть виставляти два жовті вогні, розташовані по вертикальній лінії. Ці вогні повинні поперемінно давати проблиски кожну секунду, причому тривалість світла та затемнення має бути однаковою. Ці вогні можуть бути виставлені лише тоді, коли рух судна утруднений його рибальськими снастями.

1. СВИСТКИ
a. Основна частота сигналу має бути в межах 70-700 гц. Дальність чутності сигналу повинна визначатися такими частотами, які можуть включати основну та (або) одну або кілька більш високих частот в межах 180-700 Гц (+1%), що забезпечують рівні звукового тиску, зазначені нижче у п.1(с) цього Додатка .
b. Межі основних частот. Щоб забезпечити досить велике розмаїття характеристик свистків, основна частота повинна бути в таких межах:

• i. 70-200 Гц для судна завдовжки 200 м і більше;
• ii. 130-350 Гц для судна завдовжки 75 м і більше, але менше 200 м;
• iii. 250-700 Гц для судна завдовжки менше 75 м.

c. Сила звуку та дальність чутності сигналу. Встановлений на судні свисток повинен забезпечувати в напрямку максимуму сили звуку та на відстані 1 м від нього такий рівень звукового тиску, який принаймні в одній 1/3 октавної смуги в діапазоні частот 180-700 Гц (+1%) був би не меншим , Чим відповідне значення, наведене у наступній таблиці.
Довжина судна в метрах Рівень на відстані 1м в 1/3 октавної смуги в децибелах Дальність чутності в морських милях 200 або більше
75 і більше, але менше 200 20 і більше, але менше 75

менше 75
143
138
130
120
2
1,5
1
0,5
Дальність чутності в наведеній таблиці дається для відома і приблизно є тією дальністю, на якій свисток можна почути в напрямку максимуму сили звуку з 90% ймовірністю в умовах спокійної атмосфери на борту судна із середнім рівнем шуму в місцях прослуховування (приймаючи середній рівень шуму 6 у октавній смузі з центром 250 Гц та 63 дБ – у октавній смузі з центром 500 Гц). Практично дальність, де можна почути свисток, надзвичайно мінлива й у більшою мірою залежить умов погоди; Наведені вище табличні значення можна розглядати як типові, але за наявності сильного вітру і високому рівні шуму в місцях прослуховування дальність чутності може значно зменшуватися.
d. Звукосигнальні пристрої спрямованої дії. Рівень звукового тиску, що створюється свистком спрямованої дії, в будь-якому напрямку горизонтальній площині в межах + 45 гр. від напрямку максимуму звуку не повинен бути нижчим ніж на 4 дБ від запропонованого рівня звукового тиску на основному напрямку. У всіх інших напрямках у горизонтальній площині рівень звукового тиску не повинен бути нижчим ніж на 10 дБ від запропонованого рівня звукового тиску на основному напрямку, так щоб дальність чутності в будь-якому напрямку була б не менше половини дальності чутності на основному напрямку. Рівень звукового тиску повинен вимірюватися у тій 1/3 октавної смузі, що визначає дальність чутності.
e. Розташування свистків. Коли свисток спрямованої дії застосовується як єдиний свисток на судні, він повинен бути встановлений таким чином, щоб максимальна сила звуку була спрямована вперед. Свисток повинен бути розташований настільки високо, наскільки це практично можливо на судні, щоб зменшити перешкоди поширення звуку та звести до мінімуму небезпеку пошкодження слуху екіпажу. Рівень звукового тиску власного сигналу судна в місцях прослуховування звукових сигналів не повинен перевищувати 110 дБ(А) і, наскільки це практично можливо, не перевищувати 100 дБ(А).
f. Встановлення більш ніж одного свистка. Якщо на судні свистки встановлені на відстані понад 100 м один від одного, то повинні бути вжиті заходи, щоб вони не діяли одночасно.
g. Комбіновані звукові системи. Якщо передбачається, що через наявність перешкод звукове поле одиничного свистка або одного зі свистків, згаданих у пункті 1(f) цього Додатка, має зону значного зниження рівня сигналу, рекомендується встановлювати комбіновану систему, щоб усунути вплив цих перешкод. Стосовно цих Правил комбінована звукова система має розглядатися як один свисток. Свистки комбінованої системи мають бути розміщені з відривом трохи більше 100 м друг від друга і влаштовані те щоб могли звучати одночасно. Частоти цих свистків повинні відрізнятися між собою щонайменше на 10 Гц.

2. ДЗВІН ЧИ ГОНГ
a. Сила звуку сигналу. Дзвон або гонг, або інший пристрій з аналогічними звуковими характеристиками повинні забезпечувати рівень звукового тиску не менше 110 дБ на відстані 1 м від них.
b. Конструкція. Дзвон та гонги повинні бути виготовлені з корозійностійкого матеріалу та видавати звук чистого тону. Діаметр розтруба дзвона повинен бути не менше 300 мм для суден довжиною 20 м або більше і не менше 200 мм для суден довжиною 12 м і більше, але менше 20 м. Там, де це практично можливо, рекомендується застосовувати дзвін із механічним приводом «мови» для забезпечення постійної сили звуку, але при цьому має бути збережена можливість дзвонити в дзвін вручну. Маса «мови» має бути не менше 3% маси дзвону.

3. СХВАЛЕННЯ
Конструкція звукосигнальних пристроїв, їх характеристики та встановлення на судні мають відповідати вимогам відповідного компетентного органу держави, під прапором якого судно має право плавання.

1. Наступні сигнали, що використовуються або виставляються разом або окремо, вказують, що судно зазнає лиха і потребує допомоги:

• a. постріли або інші вироблені шляхом вибуху сигнали з проміжками близько 1 хвилини;
• b. безперервний звук будь-яким апаратом, призначеним для подачі туманних сигналів;
• с. ракети або гранати, що викидають червоні зірки, що випускаються поодинці через короткі проміжки часу;
• d. сигнал, що передається радіотелефоном або за допомогою будь-якої іншої сигнальної системи, що складається з поєднання звуків …- — -… (SOS) по азбуці Морзе;
• e. сигнал, що передається по радіотелефону, що складається з слова «МЕЙДЕЙ», що вимовляється вголос;
• f. сигнал лиха по Міжнародному склепенню сигналів – NC;
• g. сигнал, що складається з квадратного прапора з кулею, що знаходиться над ним або під ним, або чимось схожим на кулю;
• h. полум’я на судні (наприклад від смоляної або мазутної бочки, що горить, і т.д.);
• i. червоне світло ракети з парашутом або фальшфеєр червоного кольору;
• j. димовий сигнал — випуск клубів оранжевого кольору;
• k. повільне і повторне підняття та опускання рук, витягнутих убік;
• l. радіотелеграфний сигнал тривоги;
• m. радіотелефонний сигнал тривоги;
• n. сигнали, що передаються аварійними радіобуями вказівки;
• o. схвалені сигнали, що передаються системами радіозв’язку.

2. Забороняється застосування або виставлення будь-якого з вищезгаданих сигналів в інших цілях, крім вказівки про лихо та необхідність допомоги; не допускається також використання сигналів, які можуть бути сплутані з будь-яким із перелічених вище сигналів.
3. Слід також звертати увагу на відповідні розділи Міжнародного склепіння сигналів, Посібники з пошуку та рятування торгових суден, а також можливість використання наступних сигналів:

• a. полотнище помаранчевого кольору з чорним квадратом або кругом або іншим відповідним символом (для розпізнавання з повітря);
• b. кольорова пляма на воді.

КЕРІВНИЦТВО З ЄДИНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЕЯКИХ ПРАВИЛ МППСС-72
Нижченаведене Керівництво призначене для допомоги мореплавцям та всім іншим особам, яких це стосується, щодо застосування деяких Правил МППСС-72.
1. Роз’яснення терміна «Судно, стиснуте своєю осадкою», Правило 3(h)
Як фактор, що визначає, чи можна розглядати судно як стиснуте своєю осадкою, слід використовувати не тільки глибину, але також і доступну ширину судноплавних вод. Необхідно також звертати увагу на вплив малої глибини під кілем на маневрені якості судна і, таким чином, на його здатність відхилитися від курсу, яким воно слідує.
Судно, що йде в районі, в якому воно має малу глибину під кілем, але достатній простір для дій для уникнення зіткнення, не можна вважати судном, стиснутим своєю осадкою.
2. Роз’яснення застосування терміна “на ходу”, Правило 3(i).
Застосовуючи термін «на ходу», мореплавцям слід також мати на увазі Правило 35(b), в якому йдеться про те, що судно, будучи на ходу, може
зупинитися і мати ходу щодо води.
3. Роз’яснення сенсу виразу «не ускладнювати», що вживається в Правилах 9(b,d), 10(i) та (j) та 18(d).
У випадку, коли судну наказується не ускладнювати рух іншого судна, він повинен, наскільки це практично можливо, слідувати таким чином, щоб не створювати небезпеки зіткнення. Однак якщо ситуація склалася так, що з’явилася небезпека зіткнення, необхідно дотримуватись відповідних Правил плавання та маневрування.
4. Роз’яснення зв’язку Правила 10 із Правилами Розділів II та III Частини В.
Судно, що йде в системі поділу руху, прийнятої Організацією, або поблизу неї, має насамперед діяти відповідно до Правил 10 МППРС-72, щоб звести до мінімуму можливість виникнення небезпеки зіткнення з іншим судном. Якщо передбачається, що небезпека зіткнення з іншим судном існує, застосовуються повному обсязі інші Правила МППСС-72, особливо Правила Розділів ІІ і ІІІ Частини У.
5. Пояснення про зміщення судна у смузі руху. Правило 10(b)(i).
Вважається відповідним звичайній практиці безпечного судноводіння та вимогам Правила 10 МППСС-72, що судно, що використовує смугу руху, може зміщуватися всередині цієї смуги від одного боку до іншої, виконуючи це зсув під можливо меншим кутом до загального напрямку потоку руху.
6. Роз’яснення щодо використання малими суднами зон прибережного плавання,
Правило 10(d)
Щоб забезпечити виконання вимог Правила 10(j) та з міркувань безпеки плавання, судно довжиною менше 20 м або вітрильне судно може використовувати зони прибережного плавання навіть при транзитному проході.
7. Роз’яснення зв’язку між Правилом 18(d) та Правилами Розділів II та III Частини Ст.
Судно, стиснуте своєю осіданням, за наявності небезпеки зіткнення з іншим судном у ситуації перетинаються або зустрічних курсів, повинне застосовувати відповідні Правила плавання та маневрування як судно з механічним двигуном. Воно повинно, виставляючи вогні, передбачені Правилом 28, мати машини готовими до негайного маневру та слідувати з безпечною швидкістю відповідно до вимог Правила 6.