Впровадження природоохоронних еконад-біотехнологій на об’єктах нафтогазового комплексу. Перспектива майбутнього
Наведено відомості про біопрепарат нового покоління “Еконадін” -, сорбент і деструктор вуглеводнів нафти, його відмінні особливості та переваги в порівнянні з іншими бактеріальними препаратами, призначеними для ліквідації нафтового забруднення. Розроблено методичні прийоми використання “Еконадіна” у комплексних схемах ліквідації нафтового забруднення води та ґрунту. Зазначені “еконадинові” технології насправді наближаються до природним. Наведені результати їх використання на...
Стратегія застосування в портах України сорбентів і біологічних препаратів для ліквідації нафтового забруднення моря
Використовуючи переваги географічного розташування, Україна останніми роками різко збільшила обсяг морських перевезень. В даний час на Чорноморському узбережжі переважно в північно-західному Причорномор'ї створені великі багатофункціональні перевалочні комплекси з розвиненою береговою інфраструктурою. Інтенсивне господарське освоєння Чорноморського узбережжя, що триває, зумовлює зростання техногенних навантажень на прибережні території та акваторії моря. Особливо інтенсивно розвивається морегосподарський комплекс Одеської області, частку 7...
Взаємовідносини штамів Pseudomonas Fluorescens, що використовуються в природоохоронних цілях, із холерними вібріонами
Актуальність вивчення життєдіяльності вібріонів у водних екосистемах обумовлена значенням водного фактора у поширенні інфекції. Водний шлях поширення холери в Україні був основним у період спалахів 1970, 1977, 1991, 1994, 1995 [1]. Експериментальні дослідження останніх років показали, що вібріони краще виживають у солонуватій воді, ніж у прісній, т.к. наявність іонів натрію є обов'язковою умовою їхнього зростання....
Проблема ліквідації ставків-відстійників на території промивально-пропарювальної станції “Одеса-сортувальна” та можливі шляхи її вирішення
Найбільшим локальним джерелом хронічного вуглеводневого забруднення повітряного басейну, прилеглих територій і акваторій, а також підземних вод р. Куяльниця Пересипи є відстійники та ставок-випарник Одеської промивно-пропарювальної станції (ОППС). Загальна площа ставка 4,50 га. Наразі в них накопичилося близько 30 тис. м3 нафтовмісних підвагонних вод, — до 23 тис. м3 невантажних нафтопродуктів у вигляді забруднених нафтопродуктами нафтошламів...
